АРТТЕРАПІЯ В КИЄВІ

Арттерапія – це метод психологічної корекції за допомогою мистецтва і творчості. Даний метод не має обмежень і протипоказань, застосовується практично у всіх напрямках психотерапії. Він пов’язаний з творчим самовираженням через різні види мистецтва: малювання, ліплення, складання оповідань, казок, ляльковий театр, танець.

Застосовується величезна різноманітність матеріалу: олівці, крейда, пластилін, глина, вовняні нитки, пісок, тканина, морські камені, фотографії, вирізки з журналів і т.п. Велика розмаїтість матеріалів дає широкі можливості для терапевтичного процесу. В процесі арттерапія людина проходить шлях усвідомлення через творче самовираження, спонтанне і вільне від цензури та логіки.

АРТТЕРАПІЯ

Не важливо, чи вміє людина малювати або ліпити, танцювати або грати ролі. Це робить вона, і саме так, як ніхто інший. Людина немов розповідає про себе, про свої стосунки через образи своєї творчості, створює метафори.

У цій розповіді проявляється справжнє Я людини. Те, що саме вона малює, як саме вона це робить, як вона описує свій продукт творчості. Все це є особливою мовою людини, наповненою сенсами. А психолог допомагає розпізнати цей сенс, інтерпретувати та пов’язувати з реаліями життя людини. Коли складно виразити, описати свій внутрішній світ, його можна створити своїми руками.

Надаючи наочну форму, людина вимальовує, виліплює свій внутрішній світ, свої почуття і стосунки. Розшифровуючи алегоричність свого продукту творчості, вона починає краще розуміти свою метафору, а, отже, і саму себе. У творчості легше оголюється несвідомий матеріал. Процес завжди відбувається на межі інтуїції.

Як кажуть психологи: “Довіртеся своїй руці, вона підкаже Вам що малювати, і ніколи не обдурить”. Тому творче самовираження завжди розкриває нові сенси, підказані вашим несвідомим.

ДЛЯ КОГО?

Арттерапія застосовується за досить широким спектром проблем як для дітей, так і для дорослих: психологічні травми, посттравматичні стресові реакції; в ситуації втрати, розлучення батьків; при роботі з агресією; задля підвищення самооцінки; вирішення конфліктів; робота з кризовими ситуаціями, віковими кризами та т.д.

Арттерапія дозволяє побачити нове у звичному, розкрити особистісні сенси, прояснити свої “сліпі зони” в характері та приховані мотиви в поведінці. А також висловити емоції та внутрішні конфлікти, що не висловити словами.

ЯК САМЕ?

Арттерапевтична сесія не складається тільки з творчості. Спочатку збирається вся інформація, пов’язана з причиною звернення до фахівця.

З’ясовується загальна проблематика запиту, тема запиту. І вже після цього пропонується вправа на створення творчого продукту з обговоренням зручного матеріалу.

Після цього починається етап обговорення, прояснення, інтерпретації, зміни, доповнення та осмислення. Тоді народжується нове бачення, нове ставлення, виникає усвідомлення. Ясніше проглядається рішення запиту і шлях до цього рішення.

Кожна зустріч з психологом – це крок на цьому шляху до нової якості життя людини.

МЕТОДИ АРТТЕРАПІЇ

1. Пісочна терапія.

• приємні тактильні переживання сприяють розслабленню;

• для дітей з невпевненістю, заниженою самооцінкою, тривожністю. Річ у тому, що малюнки на піску не мають чітких меж, які можна “неправильно” намалювати, а потім витирати та виправляти “бо так треба”. Це для дітей, яких підкріплюючи почуттям провини часто “виправляють” дорослі, тому діти в малюнках часто не можуть намалювати щось з першого разу, вони часто стирають, виправляють. Діти малюють “так, як треба”, бо “має бути красиво”. У піску немає чітких меж, чітких ліній, легко все міняти, легко помилятися, в будь-якій помилці можна побачити гарну форму.

 

2. Малюнки.

• малюнки для розслаблення: “каляки-маляки” – малюємо довільні лінії близько 10 секунд. В отриманому малюнку округляються гострі кути перетнутих ліній. У малюнку, що утворився, зафарбовуються місця між лініями таким чином, щоб вийшла пізнавані обриси якої-небудь тварини або предмета.

• малюнки для відреагування емоцій – в момент сильних емоційних переживань на твердій поверхні на великому ватмані з силою малюємо довільні лінії, висловлюючи актуальну емоцію напруги. Колір підбираємо інтуїтивно. Малюємо доти, доки не захочеться зупинитися.

• малюнки для знаходження балансу, для інтеграції, асиміляції негативного досвіду: лист розрізається на три рівні частини. Спочатку ми малюємо “погану” подію, вірніше, асоціацію на цю подію. На наступному ми малюємо протилежний результат події та асоціації пов’язані з нею. Кольори відповідні. Потім склеюємо три цих листи: зліва “найгірше минуле”, справа “краще майбутнє”, і по центру “реальне сьогодення”, призначену для асиміляції негативного досвіду. Ця методика для усвідомлення процесу часу, зміни в часі, для розуміння моменту часу і протяжності в часі та подій в ньому, в можливостях і обмеженнях сьогодення.

• малюнки для вивчення стосунків – намалюйте всією сім’єю великий будинок. Настільки великий, щоб вистачило місце для сміливих фантазій і таємних бажань всіх членів сім’ї. Важливо, щоб був врахований комфорт і окремо кожного, і взаємодії з іншими. Комфорт у повсякденному житті. В написанні картини “Будинок нашої сім’ї” можна виявити багато нюансів стосунків з реального життя. Потрібно тільки спостерігати та помічати. Ця методика може познайомити Вас з вашими близькими трохи з іншого боку.

 

3. Казкотерапія

• прочитання казки на задану тему. Діти порівнюють себе з казковим героєм. Дитина розуміє, що подібна ситуація може відбуватися не тільки з ним. Це знижує почуття провини, зміцнює самооцінку, «заспокоює» вимоги до себе. Дитина отримує готові рішення, як інструкції до дії.

• прочитання на частково задану тему. В цьому випадку дорослий, розуміючи проблематику дитини, задає умову і ставить питання в художньому оповіданні. Відповідь розгортається в діалозі з дитиною.

• вільне фантазування. Більше спонтанності в прояві дитини, отже, велика діагностична правдивість.

МЕТОДИ АРТТЕРАПІЇ

4. Ліплення.

Багато психологів підтверджують, що ліплення розвиває дрібну моторику дітей. Це впливає на розвиток дитини. Тому, намагайтеся не допомагати дитині виліплювати частини її творіння. Попросіть її виліпити щось маленьке. Крім цього, ліплення розвиває фантазію. Дайте можливість дитині придумувати тварин, птахів, рослини, супергероїв, яких не існує. Потім нехай наділить їх характерами. Детально розпитайте її. Дитина може наділяти своїх героїв рисами, яких бракує їй самій, тільки в казковій, мультяшній формі. Фантазії дитини можуть підсвітити, що їй не вистачає в житті, в стосунках. Або те, як вона ставиться до своїх почуттів. “А що боїться твій супергерой, як він сумує, що він робить з сумом, як він злитися і т.д.” Підкажіть дитині, як вона може поводити себе в тій чи іншій ситуації (через героя). Можливо, потрібно щось для цього доліпити. Тоді виникає персонаж з відповідями на його конкретні виклики. Ну як з таким не ідентифікувати себе дитині.

Ліплення допомагає дитині знизити емоційне збудження, заспокоїться. Вчить концентруватися на одному процесі довгий час, тримати увагу та інтерес.

 

5. Аплікацій

Від латинського слова applicatio – прикладання. Це простий спосіб створення зображення за допомогою прикладання різних форм на одному матеріалі. Аплікація добре розвиває фантазію дитини, креативність (нестандартне мислення), наочно-образне мислення. З частин, здавалося б, несумісних речей, ви створюєте впізнаваний образ або цілу картину. Ви привчаєте дитину створювати складні продукти творчості, застосовуючи різні способи обробки матеріалів: вирізання, склеювання і т.д. Цим ви надаєте змістовність зробленому. У процесі ви поділяєте процес на те, що дитина ще не може зробити, а що вже їй під силу. Тим самим створюєте мотивацію до того, щоб дитина виконувала сама складніші дії.

 

6. Музична терапія

Музика може розслабляти та тонізувати, заспокоювати та злити. Вона виявляє і фіксує фонові емоції та стани. Ніби вгадуючи, нагадуючи давно забуте, але важливе. Музика інтуїтивна і точна. З нею не може бути “навпіл” – або зачепила, або ні. Буває так, що мелодія застрягне в голові, як на повторі. Немов хочеться продовжувати та продовжувати. Зважайте, яку емоцію Вам хочеться продовжувати. Музика може посилювати емоції – радість, смуток, злість. Тому може служити помічником у відреагуванні емоцій. За допомогою музики розвивається чутливість до свого емоційного стану, пластичність (перемикання) і стійкість. Музика всюди – навколо нас і в нас самих. І це може бути одна мелодія співзвуччя зі світом.

 

7. Танцювальна терапія.

Сприяє емоційній і рухової інтеграції. Танець – це інтеграція тіла та емоції. Тіло, як і мова, теж є засобом вираження, вмістилищем емоцій. Рух тіла несе в собі настрій, емоцію, стан. Танець надає внутрішньому стану певну форму – форму в її розвитку. Танцювальна терапія – це не повторення заданих рухів, а пошук внутрішньої гармонії музичного руху і проживання емоції. І в цьому танці не можливо помилитися, позаяк гармонія танцю зрозуміла тільки для того, хто танцює. Важливо тільки відчути емоцію свого тіла (або рух своєї емоції). Все відбувається одночасно. У танці можна створювати діалог з партнером. Під один і той же ритм можна створити різні стани, різні емоційні стосунки.

Спонтанність, як друга складова танцювальної терапії, дозволяє відчути свободу в русі без обмежень. Відчути свою внутрішню дитину, яка не бачить косих поглядів навколо, не знає помилок, для неї все правильно! Маленький крок у танці може бути першим кроком до вчинку з опорою на себе, на свої бажання і свій вибір.

Танець ще може бути способом розрядки та зняття емоційної та фізичної напруги. Потанцювати або просто порухатися під музику зі своїми дітьми додасть вам позитивних емоцій на весь вечір. Вже доведено)

 

8. Лялькотерапія.

Лялькотерапія є формою рольової гри. Такий вид терапії може допомогти в проживанні складних емоційних станів дитини, поліпшити розуміння своїх якостей і рис характеру, показати розв’язання конфліктних ситуацій. У такій грі з улюбленим персонажем проживаються ставлення до інших і до самого себе. Дитина легко проєктує власний досвід на створену ним ляльку. Краще, коли дитина сама створила придуманого персонажа ляльки. Або брала участь у створенні. Тоді вона дбайливіше ставитися до подій. Процес лялькотерапії – це створення цілої історії, де режисер-постановник сама дитина. Дорослий може лише вносити деякі доповнення в сценарій для з’ясування та корекції проблемних зон. А там, як домовитеся)

 

9. Медіа-арт-терапія

Все частіше ви можете чути такий вислів як кіноклуб. Коли група людей збирається для перегляду якогось фільму (мультфільму), з подальшим обговоренням. Це може проходити із залученням психолога. В такому випадку психолог є провідником та модератором процесу обговорення. Залежно від цілей і завдань, дана процедура може мати сильний терапевтичний ефект для учасників. Здавалося б, всі дивляться один і той самий фільм, але бачать його завжди по різному. Тому кожен може довідатися щось нове у побаченому. Скільки учасників, стільки й нового. Величезний матеріал для переосмислення. Також, за допомогою психолога, можуть проводиться індивідуальні мінісесії в колі учасників. Теми можуть фокусуватися навколо окремих персонажів або ситуацій, які викликали сильні емоції. Розгортається тонкий зв’язок побаченого з реальним досвідом учасника. На завершення – зворотний зв’язок від групи як емоційна підтримка або новий контекст переживань учасника.