ХАРЧОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ - ЩО ЦЕ І ЯК ЇЇ ПЕРЕМОГТИ?

Коли ми чуємо слово залежність, то відразу на думку спадає вживання психоактивних речовин (алкоголь, наркотики, тютюн). Однак не лише вони здатні викликати залежність (адикцію). Цей феномен може бути пов’язаний з деякими видами діяльності (трудоголізм, екстремальний спорт, комп’ютерні ігри тощо), А також їжею.

Отже, харчова залежність – це розлад, при якому людина відчуває непереборне бажання вживати ту кількість продуктів, яка перевищує індивідуальну добову потребу.

Також часто можна почути термін «компульсивне переїдання», яке також є видом залежного ставлення до їжі, який викликає спалахи неконтрольованого споживання їжі.

Якщо Ви побачили в цьому свої стосунки з їжею, не поспішайте панікувати – вихід є, розкладемо все по поличках.

ЯК ВИНИКАЄ ХАРЧОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ?

Всі адикції мають схожий механізм формування, в основі якого лежить принцип «дофамінової пастки». Можливо ви чули про експеримент з лабораторної миші, до лобної долі мозку якої під’єднали електроди. Вони були з’єднані з педалькою, куди тварина могла ставити лапку і таким чином контролювати появу імпульсу.

Електроди знаходилися саме в тій області, яка відповідала за виділення великої кількості дофаміну і відчуття задоволення. Тому тварина тисла на педаль до крайнього виснаження, забувала про їжу і сон.

З цього експерименту видно, що гіперстимуляція дофамінової системи призводить до залежної поведінки. Деякі речовини здатні викликати великий викид дофаміну. Це один з основних нейромедіаторів нервової системи, він відповідає за проходження імпульсу між нейронами. До потужних стимуляторів дофаміну відносять наркотики (наприклад, опіоїди) і… цукор!

Ряд досліджень показує, що при регулярному вживанні цукру мозок реагує схожим чином, як із вживанням наркотиків. Саме тому, якщо ми говоримо про харчову залежності, то в першу чергу маємо на увазі залежність від простих вуглеводів.

Поступово задоволення від їжі закріплюється як позитивний стимул, який приносить насолоду. Людина із залежністю перестає помічати інші об’єкти реальності. Таким чином, левова частка насолоди або навіть весь її обсяг виникає виключно при вживанні їжі.

Поступово людині потрібні більші порції продуктів. Наприклад, якщо раніше для ситості вистачало одного шматка торта, то поступово вже поїдання цілого торта стає буденністю. Приєднуються метаболічні зміни, наприклад, ожиріння і порушення гормонального балансу, однак ці процеси ігноруються людиною.

Таким чином, причиною виникнення харчової залежності можна назвати прив’язку людини до одного сильного стимулу (в основному, це прості вуглеводи) з поступовим підвищенням обсягу порцій (толерантності до речовини), а також приєднанням фізіологічних і поведінкових змін.

ОЗНАКИ ХАРЧОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Ознаки харчової залежності мають загальні риси для будь-якої іншої адикції. Важливо виділити наступні моменти:

  • • Нав’язлива тяга до їжі, яка не співвідноситься з потребами організму
  • • Періодичні невдалі спроби відновити контроль над раціональним харчуванням
  • • Відчуття дискомфорту, змінений стан (наприклад, дратівливість, слабкість, апатія) в разі незадоволення потреби в неадекватно завищених обсягах їжі
  • • Поступове збільшення кількості їжі для отримання задоволення
  • • Заперечення інших аспектів життя і способів отримання задоволення (спілкування з друзями, хобі та ін.)
  • • Неможливість людини змінити свою тягу до їжі попри явні негативні зміни (ожиріння, цукровий діабет, порушення гормонального балансу).

Якщо ви помітили у себе один з цих ознак – не поспішайте турбуватися. По-перше, перед постановкою діагнозу потрібно звернутися до фахівця, по-друге, необхідна наявність хоча б трьох з цих пунктів. По-третє, харчові залежності можуть бути різними.

Наприклад, тягу до їжі може провокувати не психологічний механізм адикцій, а нестача того чи іншого елемента, тому також важливо проконсультуватися з іншими фахівцями (дієтолог, ендокринолог).

ХАРЧОВА ЗАЛЕЖНІСТЬ – ЛІКУВАННЯ

Лікування харчової залежності побудовано на фармакотерапії (в разі необхідності, що затверджує лікар-психіатр), а також психотерапії. Медикаменти здатні зменшити компульсивний потяг до їжі.

Наприклад, деякі антидепресанти добре справляються з цією функцією. Однак, будь-яка залежність вимагає психотерапевтичної роботи.

ПСИХОТЕРАПІЯ ХАРЧОВОЇ ЗАЛЕЖНОСТІ

Психотерапія харчової залежності містить різні підходи. У гештальт підході їжа розцінюється як стійка, ригідна фігура, яка стає ключовою в житті людини.

Завдання терапевта – розширити цей контекст завдяки досвіду та інструментам психотерапії. Важливо довести клієнта до усвідомлення інших стимулів і опрацювання механізмів, що блокують тяжіння до них.

На першому етапі людині важливо визнати, що у неї є харчова залежність. Лікування буде будуватися як на її відповідальності, так і на професіоналізмі психотерапевта.

У будь-якому випадку, харчова залежність – це не вирок і не щось незначне. Працювати з цим можна і потрібно, щоб домогтися високої якості життя. У разі виникнення питань звертайтеся за допомогою – наші фахівці готові допомогти Вам чи Вашим близьким.