СПІВЗАЛЕЖНІ СТОСУНКИ
Не завжди стосунки між двома людьми складатися легко та гармонійно. І не всі конфлікти, що виникають в парі, варто розбирати в кабінеті у психолога.
Але є без сумніву ситуації, які змушують задуматися про нормальність і здоров’я взаємин в парі.
Отже, сьогодні у нас в меню співзалежні СТОСУНКИ.
(MAIN COURSE): хвороблива емоційна, фізична, а іноді й фінансова прихильність до іншої людини, яка проявляється в тотальному контролі або ж у надмірній самопожертві.
У співзалежних стосунках один з партнерів, немов дайвер, пірнає в життя іншої людини, роблячи її центром свого Всесвіту.
І понеслося – емоційні гойдалки від ейфорії до страху і ненависті, незрозуміла тривога, коли близького немає поруч, нав’язливі думки, часто жалість замість любові, і, звичайно ж, земля йде з-під ніг при одній лише думці про розставання.
Співзалежність передбачає спільність, іншими словами, вона обопільна. Співзалежними можуть бути чоловік і дружина, мати та дочка, брат і сестра і навіть друзі.
У таких стосунках двоє стають тим єдиним цілим, в якому не видно один одного.
ЯК ФОРМУЄТЬСЯ СПІВЗАЛЕЖНІСТЬ?
Співзалежність формуються в батьківській родині. До болю знайомий і часто неусвідомлений сценарій, який потім повторюється в дорослому житті. У деструктивних сімейних системах не враховуються особистісні кордони, ігноруються потреби дитини, придушуються її почуття. І в дорослому віці людина вже самостійно продовжує заперечувати свої почуття і потреби, орієнтуючись на потреби іншої людини.
Ще один приклад, в силу різних обставин дитина, яка швидко дорослішає і несе відповідальність не тільки за себе, але й за своїх рідних, надалі вирішує надмірно піклуватися про інших, для того, щоб заслужити любов. Несвідомо шукає залежного партнера, для того, щоб було про кого нескінченно піклуватися і контролювати.
З іншого боку потурання або гіперопіка у вихованні формує відчуття небезпеки світу і власну безпорадність. Тоді людина починає шукати допомогу і перекладати відповідальність там, де може впоратися сама.
РИСИ ОСОБИСТОСТІ СПІВЗАЛЕЖНОЇ ЛЮДИНИ:
Підвищена потреба в схваленні, легкість в «зараженні» настроєм близької людини, занижена самооцінка, гіпервідповідальність або ж, навпаки, її повна відсутність, розмиті особисті кордони, недиференційованість власних бажань.
Як зрозуміти, що Ви перебуваєте в співзалежних стосунках?
- • Ваші стосунки мають постійний присмак страждань та болю;
- • Вам нестерпно у стосунках, але йти з них відчувається більшою катастрофою;
- • Ви не можете піти від партнера, тому що він розв’язує Ваші проблеми, а Ви впадаєте в паніку, що доведеться долати їх самостійно;
- • Ви жертвуєте своїми інтересами та бажаннями на догоду партнеру, при цьому постійно боїтеся зробити щось не так, аби не зруйнувалися стосунки;
- • Стосунки та партнер стають для Вас сенсом життя, єдиність і неповторність така, немов це перше кохання;
- • Простежується сплутаність ролей, відсутні домовленості, а навіть якщо вони були, то часто-густо порушуються.
ЩО РОБИТИ ПЕРЕБУВАЮЧИ В СПІВЗАЛЕЖНИХ СТОСУНКАХ?
Спробуйте бути чутливим до себе і власних кордонів. Пропишіть свій внутрішній кодекс. Як зі мною можна, а як – точно не можна? Що для мене прийнятно, а що – ні? Що для мене цінно, важливо, значимо, і чому?
Не уникайте власних почуттів – вони часто слугують маркерами Ваших станів і того, що відбувається з Вами в дану хвилину. Задумайтесь, якими емоціями наповнені Ваші стосунки?
Концентрація на власному житті. Чого я хочу для себе? Про що я мрію? Як я ставлюся до власного часу? На скільки я його ціную?
Подумайте, чи не шкодить Вашому партнеру надлишкова опіка або контроль? Чи не заважає це його розвитку?
У канві здорових дорослих стосунків присутня прихильність одне до одного, однак є автономія, відповідальність, місце для емоцій, станів і бажань кожного з партнерів. Можливість бути разом ніяк не виключає того, що кожен має свій простір в межах цих стосунків, як два човни, які пливуть поруч, дотримуючись одного курсу.
Я можу без тебе, але з тобою мені краще.