Катастрофізація
Катастрофізація – спосіб мислення або когнітивне спотворення, яке ґрунтується на негативному прогнозуванні, передчутті гіршого і масштабуванні негативних наслідків. Вона виникає неусвідомлено і занурює в моторошні фантазії, надмірно гіпертрофує глибину проблемної ситуації і її підсумки. Все починає здаватися набагато страшнішим і куди небезпечнішим, ніж є насправді, і взагалі, що гірше не буває.
Для опису такої поведінки існує багато барвистих мовних зворотів: «робити з мухи слона», «багато галасу даремно», згущувати фарби, нагнітати та роздувати – і вже це свідчить про поширеність цієї проблеми. Адже напевно і Ви хоч раз ловили себе на такому?
Мінуси катастрофізації: очікування трагічного результату, хоча існують й інші варіанти розвитку ситуації, а також подальше переконання себе в тому, що з ситуацією неможливо впоратися.
Головні складові катастрофізації:
⁃ сильне перебільшення ймовірності негативного результату;
⁃ відсутність внутрішніх та зовнішніх ресурсів для розв’язання проблеми;
⁃ гіпертрофована оцінка тяжкості цього результату.
- 1. Визначити, чого саме Ви боїтеся. Бажано максимально точно: що, коли та де відбудеться? Потім оцінити, наскільки ймовірно, що це станеться? Бажано у відсотках.
- 2. Подивитися на докази за і проти того, що це станеться. Важливо спиратися на факти, а не на фантазії. Змогли б такі аргументи бути вагомими на судовому засіданні?
- 3. Подумати, чому Ви зможете впоратися з цією ситуацією? Які у Вас для цього є ресурси, можливості та навички?
- 4. Проаналізуйте, кого Ви можете попросити про допомогу?
- 5. Згадайте, чи є у Вас в оточенні люди, які впоралися з подібною ситуацією і що їм допомогло?
- 6. Опишіть 3 варіанти результату подій: негативний, позитивний і оптимальний. Визначте, що Вам варто зробити, щоб отримати найкращий варіант.
І останнє: поставте собі питання, що б Ви порадили гарному другу/коханій людині, якби переживав він, а не Ви? Може, варто прислухатися до цієї поради?
